Важке дитинство, дерев'яні іграшки

 Сьогодні  великою популярністю у батьків користуються дерев'яні іграшки. Виробники пропонують свої рішення, батьки ж по праву оцінили їх переваги. Але, як показує практика, багато батьків відносяться до дерев'яних іграшок з якоюсь часткою іронії. Пам'ятаєте цю приказку: «Важке дитинство, дерев'яні іграшки». Напевно, ці слова глибоко вкоренилися у свідомості багатьох людей, тому і батьки не можуть об'єктивно оцінити суть і перевагу дерев'яних іграшок. Мета цієї статті розповісти про дерев'яні іграшки. Про те, які вони бувають, чим можуть бути корисні для розвитку вашої дитини. Іграшки - основа розвитку для дітей Як відомо, дитячі іграшки-це один з головних помічників в розвитку дітей. У грі діти стають відкритими для позитивних змін і розвитку - як фізичного, так і психо-емоційного. Через іграшки діти пізнають світ, знайомляться з ним. Перші кольори, геометричні форми, звірі, об'єкти - все це пізнається краще всього через дитячі іграшки. З упевненістю можна сказати - якщо іграшка не допомагає розвиватися дитині, особливо в самому ранньому віці, то це просто іграшка. Батькам важливо усвідомити, що дитина повинна грати з користю. 

Як відомо, іграшки допомагають розвивати такі навички і якості як:
 • мова
 • письмо
 • логіка
 • уява
 • творчі навички
 • фізичний розвиток
 • пам'ять
 • музичні навички
 • та інше У більшості розвитку цих навичок і якостей можуть допомогти дерев'яні іграшки. Дерев'яні іграшки - еко-іграшки: Після того, що можуть дати іграшки з дерева для розвитку вашої дитини, другий важливий фактор - це екологічність. Наш час знаменується тим, що все зараз виробляється з пластмаси. Пластмаса буває різної якості. І цю якість не перевіриш. У такому випадку дерев'яна іграшка набуває особливого значення. Дерево є дерево. Воно 100% екологічно. Тому купуючи дерев'яну іграшку, ви купуєте насамперед впевненість, в тому, що у вашої дитини не буде труднощів зі здоров'ям, у зв'язку з неякісним матеріалом, з якого зроблена іграшка. Як правило іграшки з дерева складаються з дерева, паперу і фарби. Для того, щоб бути на 100% впевненим у тому, що з вашою дитиною буде все добре - потрібно запитати у продавця сертифікат якості. Якщо продукція пройшла сертифікацію - тоді можна бути впевненим у здоров'ї вашого чада. Які бувають дерев'яні розвиваючі іграшок: 

Рамки-вкладиші і пазли Суть рамок - підібрати той об'єкт, який відповідає відведеному місцю. Коли дитина грає в цю гру, то він вивчає форми і об'єкти, кольори. Дитині вже треба задіяти свої логічні здібності й розвивати їх. Рамки розраховані на вік від 1 до 3 років. Пазли призначенні більш зрілим дітям. У цьому випадку дитина розвиває логіку, уяву, здатність бачити причинно-наслідкові зв'язки. Є багато різних пазлів, які розраховані на різний вік. Пазли можна купувати дитині з 1,5 - 2 років.
 Суть цієї розвиваючої гри в тому, що дитина повинна взяти об'ємний предмет (наприклад геометричну форму) і помістити його в відповідне йому місце в основній частині іграшки. Предмети практично завжди бувають різного кольору. Відповідно в цьому випадку дитина не тільки вивчає обсяги та об'єкти, а й ще кольори. А взагалі ця гра спрямована на розвиток дрібної моторики рук, просторового сприйняття, розвитку логіки, пам'яті й уваги. Вік на який розрахована ця іграшка від 1 до 3 років. Кубики і пірамідки Це іграшки-класика. Кубики бувають різні - м'які, картонні й дерев'яні. 

Дерев'яні вважаються практичними. Кубики розвивають дрібну моторику рук, сенсорику, координацію рухів. Дитина вивчає геометричні фігури. Розраховані кубики на дітей самого раннього віку-від півроку до 5 років. У ранньому віці це тільки знайомство з будівництвом, в більш пізньому-можливість зведення навіть цілих міст. Пірамідки - це також гра з самого раннього віку. Вже з півроку дитина починає цікавитися цією іграшкою. І це добре, тому що вона добре впливає на розвиток дрібної моторики рук, координації рухів, логіки, мислення. Якщо пірамідка кольорова, то також відбувається знайомство з кольорами. Розрахована вона на вік з 9 місяців до 3 років. 

Шнурівки набули свою популярність завдяки дослідженням Марії Монтессорі. Ще на початку століття Марія помітила зв'язок між дрібною моторикою і розвитком мови та письма. І тоді вона розробила іграшку, суть якої в тому, що дитина повинна протягнути шнурочок в спеціальний отвір. Гра розрахована на вік від двох з половиною років, і, як було сказано, розвиває дрібну моторику рук, і, як наслідок, допомагає здобувати навички письма й мови. Моторика Суть гри в її назві. Ця гра безпосередньо розрахована на розвиток моторики рук і, напевно, вона найбільше впливає на її розвиток. Також є вплив на розвиток координації, уваги, логіки. Суть гри - дитина повинна переміщати кольорові предмети по вигнутих прутиках. У цей час активно працюють його ручки і таким чином і відбувається розвиток. Вік - від року до 2-х років.

Дерев'яні ігрові набори Також виробники дерев'яних іграшок пропонують вибір різних ігрових наборів. Що це? Набори фруктів і овочів, кулькові дороги, дерев'яні будиночки для ляльок, ігрові кухні, спальні, ванни. Це в основному для рольових ігор. Про розвиток під час рольових ігор багато сказано і написано. Важливо те, що під час цих ігор дитина максимально відкрита для розвитку, і батьки повинні допомагати розвиватися.

Як прищепити естетичний смак та естетичне мислення для дитини?

Всі батьки хочуть виростити у своїй дитині естета, хтось показує відомі картини, хтось включає класику, хтось водить в театр. І все ці підходи правильні. Головне пам’ятати про особливості дитячого сприйняття Вашої дитини. Якщо ваш малюк непосида, то яка б цікава вистава у театрі не була до кінці дитина не висидить, і  потрібно на це зважати. 

Тому все повинно бути  в міру ,  у дитини повинен бути час і місце, можливості для фантазування.

  Є реально підтверджений факт, що коли вчитель навіть у дитячому садочку вчив з дітьми кожного дня картину, (натюрморти, пейзажі) вони детально обговорили і аналізували, що на картині відбувається. Після місяця такого навчання був проведений свого роду іспит. І результати дійсно вразили, діти справді запам’ятали і художника і назву картини. Це було вражаюче. Батьки натомість були у захваті, бо не розуміли , якщо у дома немає жодної з картин де дитина могла знати автора і тим паче назву картини .

Тому варто з чогось починати. Зверніть увагу, що діти раннього віку та дошкільнята добре впізнають знайомі предмети і ситуації, однак ставляться до картинки інакше, ніж дорослі. Для дитини вона є повторенням дійсності, особливим її видом, а не відтворенням (зображенням) її. їй часто видається, що намальовані люди, предмети можуть мати ті самі ознаки, що й справжні. Коли 3-річному малюкові показують картинку, де зображено спиною до нього людину, на запитання, "де в неї обличчя", він обертає малюнок зворотною стороною, сподіваючись там його побачити.

Може, наприклад, захищати намальоване козеня від намальованого Вовка, дивуватися, чому намальовані на картині люди, які прямували до будинку, так і залишилися на своїх Місцях.

Поступово діти з'ясовують, які ознаки предметів можуть бути зображені, а які - ні, на власному досвіді переконуються, Що з намальованими предметами не можна діяти так, як зі справжніми. Хоча малята, граючись, "їдять" намальоване яблуко, зі страхом поглядають на зображену осу, однак вони чудово розуміють, що це лише їх уява. Тому на пропозиції дорослого погратися намальованим м'ячиком, відігнати намальованого собаку, 4-річна дитина відповість відмовою: "Це ж картинка, це - намальоване".

Осмислення сюжетних картинок, розуміння зображених на них ситуацій та подій залежать від правильності сприймання і характеру зображеного сюжету: наскільки він складний, знайомий, доступний дитині. Про прості картинки вони розповідають досить детально, розглядаючи складні - перелічуватимуть постаті і предмети. Від складності малюнка залежить і його трактування. 3-річна дитина ще не може осмислити композицію з багатьма фігурами і предметами. Старші дошкільники вже спроможні послідовно і детально розглянути композиційно складні малюнки, пояснити їх, якщо сюжет не виходить за межі їх життєвого досвіду. Тому перед демонструванням якоїсь картинки доцільно спочатку провести бесіду, у якій фігуруватимуть зображені на ній об'єкти. Адже ефективність сприймання зумовлюється досвідом дитини, її знанням зображених предметів.

Згідно з теорією психології художнє сприймання є результатом індивідуального розвитку особистості.

Під час слухання літературних творів дитина не бачить намальованих на сторінках книги подій, вона повинна їх уявити, спираючись на власний досвід. Від якості цього процесу залежить розуміння твору. Сприймання літературних і фольклорних творів на 2-му році життя має конкретний характер. Воно виникає за умови, що текст супроводжує дії, які виконує дитина або розігрує дорослий за допомогою іграшок.

2-4-річні діти, з переходом від ситуативного сприймання до узагальненого, поступово починають уявляти окремі образи, цілісні картини, епізоди, які складаються із взаємозв'язаних дій; розуміти не лише життєві, буденні ситуації, а й непередбачувані, оригінальні повороти сюжету, вчаться "прогнозувати" поведінку героїв, результати їх дій. їх цікавить результат дій персонажів, хвилює власна співучасть у тому, що відбувається.

Сприймання дошкільниками живопису залежить від рівня їхнього естетичного розвитку.

На першому рівні (3- 4 роки) дитина емоційно радіє зображенню знайомих предметів, які вона впізнавала на картинці. Ставлення до них має предметний або життєвий характер (вибрав листівку тому, що "вдома такої немає", "тому, що тут човен, можна покататися", "тому, що яблуко, воно смачне").

На другому рівні (до 5-ти років) дитина починає бачити й усвідомлювати елементарні естетичні якості, які роблять для неї картину привабливою, може отримувати елементарну естетичну насолоду, оцінюючи колір, їх поєднання, рідше - форму і композиційні прийоми.

На третьому (6-7 років) - діти сприймають більше, ніж закладено у зовнішніх ознаках зображуваних явищ, вловлюють внутрішню усвідомленість художнього образу.

Діти молодшого дошкільного віку можуть помітити на одному малюнку не більше 4-х предметів; середнього - 5-ти; старшого дошкільного віку - до 10-ти предметів. Більша їх кількість опиняється поза полем зору дитини, яка, зосереджуючись на деталях, пропускає головне. Тому, добираючи картинки для розгляду дітьми, слід враховувати, що багатопредметність гальмує процес сприймання зображеного.

Тривалість розглядання картинки залежить від віку дитини: 8-4-річна зосереджується на ній 6 хв., 5-7-річ-на - до 12x8. У цих часових межах доцільно демонструвати картинки дошкільнятам, оскільки триваліший показ знижуватиме гостроту сприймання і послаблюватиме розвивальний ефект.

Сприймання малюнка дошкільниками розвивається за такими етапами:

1) зміна ставлення дитини до малюнка як до відображення дійсності;

2) формування вміння правильно співвідносити зображення з реальною дійсністю, бачити зображене на ньому;

3) удосконалення розуміння змісту малюнка.

Художній малюнок зображує знайомі предмети і події, передає певний емоційний стан персонажа. Дослідження засвідчили, що дитині складно сприйняти і зрозуміти почуття іншої людини за їхніми зовнішніми проявами, тому вона недостатньо усвідомлює переживання намальованого на картинці персонажа. Легше вона сприймає емоційний зміст, відтворений мімікою, ніж позами і жестами персонажів. Найлегше діти вловлюють міміку радості; вираз смутку і журби зрозуміти їм важче. Лише кожен другий старший дошкільник переймається емоційним змістом картинки й усвідомлює її сюжет. З огляду на це педагог повинен навчити дітей зрозуміти виражальні засоби, які передають емоційні переживання персонажів за допомогою міміки, жестів, поз: якщо герой невдоволений, зовнішнім виразом цього є відсутність усмішки, гнівний погляд, насуплені брови тощо. Завдяки такому навчанню дитині стає зрозумілим зміст і емоційний характер картинки.

Певні труднощі постають перед дитиною, коли вона розглядає предмет, поданий на малюнку у перспективі. Віддалений об'єкт вона сприймає таким, що має малу величину. Тому будинок на задньому плані їм видається іграшковим, бо він значно менший, ніж фігура людини на передньому плані.

Молодші дошкільники помилково сприймають на малюнку й зображення дій, рухів. У житті малюк звик мати справу з цілісною дією, в якій всі переходи від одного етапу до іншого мають певний зміст, разом забезпечують результат. На малюнку, однак, зображується лише певний момент дії, її відтінок. Цього достатньо для цілісного уявлення дорослого про дію, однак молодші дошкільнята не усвідомлюють це, вважають його лише одним із етапів дії, тому не зовсім адекватно сприймають зображене. Так, циркача, який стрибає через трапецію, сприймають не як стрибуна, а як людину, яка "висить у повітрі". Тому вихователю слід дбати, щоб сюжетні картинки відповідали віковим особливостям дітей, а також учити їх усвідомлювати зміст зображеного на конкретних образах.

Помилки у сприйманні дошкільнятами малюнків зумовлені недостатньо розвиненими розумовими здібностями, знаннями просторових відношень та ознак предметів. Для подолання цього потрібні різноманітні вправи під час проведення дидактичних ігор, конструювання, малювання.

Під час сприймання картинок їх приваблює насамперед святковість, барвистість - те, що подобається у декоративно оформлених іграшках і предметах. Це загострює естетичну сприйнятливість дошкільнят, робить їх чутливими до кольору і колориту, дає простір творчій уяві. 5- 7-річні діти, вибираючи найкрасивішу художню листівку, вже керуються не випадковими, а стійкими естетичними враженнями.