Збірка висловів про дітей.

Найкращий спосіб зробити дитину хорошою -

 це зробити її щасливою. (Оскар Уайльд) 

1. Дитинство - коли все дивно і ніщо не викликає подиву. (А. Рівароль)
2. Кожне дитя певною мірою геній і кожен геній певною мірою дитя. (А. Шопенгауер)
3. Будь правдивий навіть по відношенню до дитини: виконуй обіцянку, інакше привчиш її до брехні. (Л. Толстой)
4. Сім’я починається з дітей (О. Герцен) 
5. Дитина – це майбутнє. (В. Гюго)
6. Діти всіх люблять, особливо тих, хто любить і пестує їх. (Л. Толстой)
7. Всі діти світу плачуть на одній мові (Л.Леонов) 
8. Коли малюк вдома, у матері від нього болить шия; а коли він на вулиці, у неї болить серце.  (Л.Леонідов)
9. Кожне дитя до деякої міри геній і кожен геній до деякої міри дитя. ( Шопенгауер) 
10. Хочеш дізнатися правду, запитай у дитини. ( Сент де Екзюпері)
11. У світі є лише одна по-справжньому чарівна дитина і кожна мати ії знає. (Сент де Екзюпері)
12. Дітям потрібні не повчання , а приклад. ( Жозеф Жубер)
13. Вихователь сам повинен бути вихованим. ( Карл Маркс) 

Вислови педагогів про дітей  

1. Діти охоче завжди чимось займаються. Це дуже корисно, а тому не тільки не слід цьому заважати, але потрібно подбати, щоб завжди у них було що робити. (Я.Коменський )
2. У дитини своє особливе вміння бачити, думати і відчувати; немає нічого дурнішого, ніж намагатися підмінити у них це вміння нашим. (Жан -Жак Руссо )
3. Якщо не знаєш, які твої діти, подивися на їхніх друзів. (Сюньцзи)

 Вислови Сухомлинського про дітей  

1. Життя коротке, але людина знов і знов переживає його у своїх дітях.
2. Сім’я — це те первинне середовище, де дитина повинна вчитися робити добро.
3. Підтримуйте дитяче прагнення бути хорошим, бережіть його як найтонший порух людської душі, не зловживайте своєю владою, не перетворюйте мудрість батьківської влади на деспотичне самодурство. 
4. Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості. 

 Вислови про навчання дітей

• Дітей треба вчити тому, що знадобиться їм, коли вони виростуть. (Аристипп)
• Якби дітей не примушували до праці, то вони не навчилися б ні грамоті, ні музиці, ні гімнастиці, ні того, що найбільш зміцнює доброчесність, — сором . Бо по перевазі з цих занять зазвичай народжується сором. (Демокріт) 
• Дітям потрібні не повчання, а приклади . (Жозеф Жубер )
• Дитина найбільше потребує вашої любові як раз тоді, коли він менше всього її заслуговує. (Ерма Бомбек )
• Кращий спосіб зробити дітей хорошими — це зробити їх щасливими. (Оскар Уайльд )

Крилаті вислови про дітей 

1. Давайте менше говорити про обов’язки дітей, а більше про їхні права. (Ж.-Ж. Руссо) 
2. Діти уважніше слухають тоді, коли говорять не з ними. (Елеонора Рузвельт) 
3. Діти бавлять себе тим чи іншим заняттям навіть тоді , коли нічого не роблять. (Марк Туллій Цицерон)
4. Зам’ятайте , що діти ваші будуть обходитися з вами так само, як ви обходитесь зі своїми батьками. (Фалес) 
5. Дитина може навчити дорослого трьом речам: радіти без всякої причини, завжди знаходити собі заняття і наполягати на своєму. (Пауло Коельо)
6. Діти святі й чисті. Не можна робити їх іграшкою свого настрою. (Антон Чехов)
7. Без дітей не можна було б так любити людство. (Федір Достоєвський) 
8. Вислови про дітей та батьків Діти починають з того, що люблять батьків. Потім вони судять їх. І майже ніколи не прощають їм. (Оскар Уайльд) 

Діти у місті. Рівне.

  Тепер ще зручніше і доступніше

З вересня місяця у місті Рівному всеукраїнський проект:"  Діти в місті ."

Найкращі місця відпочинку в місті Рівне! Афіша розваг ( подій) для дітей на кожні вихідні.

Поради, календар подій, нові розважальні заклади, рекомендації інших батьків.

Діти в місті у Рівному.

rivne@dityvmisti.ua

http://rivne.dityvmisti.ua

10 штампів, які залишають друк на особистості дитини

Рана від шаблі заживає.

Рана від слів - ні.

Хаджі Давуд

Проведіть невеликий експеримент: задайте своїм знайомим, у яких є діти, запитання: «Яким би ви хотіли бачити в майбутньому свого сина (дочку)?», В 99% випадків вони не роздумуючи, відповість: «Здоровим, розумним і успішним». Продовжіть експеримент і поспостерігайте деякий час, бажано в неофіційній обстановці, за спілкуванням цих же батьків зі своїми дітьми. За рідкісним винятком ви не почуєте: «... на, тільки не реви», «заспокойся, не то отримаєш ...», «хороші хлопчики (дівчатка) так не роблять». Найчастіше дорослі, навіть, не замислюються над цими фразами, вони передаються з покоління в покоління як сімейна реліквія. І, незважаючи на те, що самі по собі подібні фрази достатньо нешкідливі, проте в результаті вони завдають серйозної шкоди становленню особистості і характеру дитини.
10 штампів, які залишають друк на особистості дитини

1. Дай я зроблю сама, у тебе все - одно не вийде.
Нерідко ми вимовляємо ці слова з кращих спонукань, бажаючи допомогти дитині щось зробити швидше і якісніше. А в підсумку сприяємо вихованню невпевненого в собі людини, особистості, запрограмованої заздалегідь на невдачу. Дитина, якій у родині не дають право на помилку, можливість робити щось самостійно, в школі буде безініціативний, в спілкуванні замкнений і недовірливий. В майбутньому така людина приречений на неспроможність.
Контр фраза: «Спробуй зробити сам, якщо тобі потрібна буде допомога, можеш розраховувати на мене».

2. Бери що хочеш, тільки не плач.
Ниття, істерики, крики, плач - що ще узбережжі в арсеналі ваших маленьких шантажистів. Дитина, звикла добиватися бажаного шляхом маніпуляцій, тільки й чекає цих слів від батьків. І одного разу давши слабину, в гіршому випадку, мами і тата змушені розплачуватися за це все життя, в кращому - довго ще вчиняти «роботу над помилками». Таким чином, наберіться терпіння і не поступайтеся юному маніпулятору. Постарайтеся перемкнути увагу малюка на інший об'єкт, а якщо істерику припинити не вдається, то залиште дитину на час одного, пам'ятайте, немає глядача - немає спектаклю.
Контр фраза: «Я розумію, що тобі дуже хочеться ..., але ти знаєш, що я не можу тобі цього дозволити»

3. Якщо ще раз так зробиш, я тебе покараю.
Ваша дитина давно звикла до подібних «обещалкам» і навряд чи на них уже реагує. Згадайте, скільки разів ви вимовляли ці слова, а покарання так і не послідувало. Чому ви тепер дивуєтеся, що малюк перестав сприймати ваші погрози всерйоз. Однак якщо в сотий раз ви все-таки зважитеся виконати свою обіцянку, то не дивуйтеся тому, що він всерйоз образиться на вас. Дитина повинна знати, що ваші слова не розходяться з ділом, і обіцяне буде виконано, тому будьте послідовні і не кидайте слів на вітер.
Контр фраза: Я попереджала тебе про наслідки, тому не ображайся, але я змушена виконати свою обіцянку.

4. Припини негайно, кому кажу ...
Уявіть ситуацію, на роботі ваш начальник або колега кидає вам в обличчя подібну фразу. Ваша реакція? Ну, точно, настрій не покращає, і бажання негайно послідувати наказом не з'явиться. Чому ж тоді ви чекаєте від дитини, особа якого стоїть на порозі свого розвитку і формування, негайного підпорядкування та позитивної реакції на подібне звернення. Швидше за все ваша фраза викличе діаметрально протилежний ефект того, який ви очікуєте отримати, і ніяк не посприяє зміні ситуації, в якій опинилися ви і дитина. Поважаючи дитину як особистість, спілкуючись з ним на рівних, ви з юних років прищеплюєте йому почуття власної гідності і самоповаги.
Контр фраза: Я бачу, що ти зараз засмучений, ми поговоримо про це, коли ти заспокоїшся.

5. Невже ти не розумієш, що ...
А далі слід стандартний набір: «він маленький, а маленьким потрібно поступатися», «так робити недобре», «старших треба поважати» та інше. І чим монотонним голосом і занудно мораль, тим швидше спрацьовує захисна психічна реакція організму. Дитина збуджена і засмучений тим, що трапилося, і в даний момент йому дійсно не зрозумілий сенс ваших слів, він не в змозі перемкнутися зі своєї проблеми. Необхідно дати йому можливість виговоритися, якщо це підліток, або спробувати переключити його увагу, якщо це маля. І тільки після того як пристрасті вляжуться, в спокійній обстановці, повернутися до проблеми.
Контр фраза: Я готова вислухати твою точку зору. (Для підлітків).
А давай ми з тобою ... покатаємося, порисуємо і т.д. (Для малюків)

6. Ну, хіба так можна, ти ж дівчинка (хлопчик)
Багатьом з нас так говорили в дитинстві бабусі, мами, вчителі. І в підсумку: ми мучимося на зненавидженої роботі. А так хотілося стати кухарем, але мама твердила не чоловіча це справа, а бабуся хапалася за голову: дівчинка - автомеханік, ну де це бачено. Щеплені з дитинства стереотипи, відкладають відбиток на все подальше життя і не дають особистості проявити свій творчий потенціал.
Контр фраза: Тобі дійсно це подобається?

7. Ну, хто по таких дрібницях розбудовується
Ви йдете по дорозі, і раптом на рівному місці ламається каблук на ваших улюблених туфлях. Ви, звичайно, турбуєтеся, а подруга каже: «Да ладно купиш нові». Улюблена футбольна команда чоловіка програє, він в паніці бігає по кімнаті, а ви йому: «Ну, не турбуйся, в наступний раз виграють». Ситуації знайомі і зрозумілі вам. Однак як складно буває зрозуміти малюка, який цілих п'ять хвилин будував замок з піску, а тут прийшов шкідливий хлопчисько і все зруйнував. Сприймайте дитину як особистість, з його маленькими образами і розчаруваннями. Адже так легко підірвати один раз довіру до себе, а потім через років десять дивуватися: «Чому він у мене такий потайний?»
Контр фраза: Я знаю, як тобі зараз прикро, я б теж засмутилася.

8. Раз ти такий, то я тебе не люблю!
Ми часто і багато говоримо про те, як діти нами маніпулюють, забуваючи, що цьому ми їх вчимо самі. Даної фразою ми чітко даємо зрозуміти, що згодні любити малюка, тільки якщо він буде вписуватися в наші рамки і правила, забуваючи, що любити дітей треба не за щось, а всупереч усьому. Звичайно, любити поступливих, слухняних дітей легше, однак «безумовно, приймати дитину вР‚" означає любити його не за те, що він красивий, розумний, здатний, відмінник, помічник і так далі, а просто так, просто за те, що він є ».
Контр фраза: Ти зробив недобре, але я все - одно люблю тебе

9. У нас немає грошей на це ... це коштує занадто дорого
А малюк думає, а якби були, то мама з татом обов'язково купили б цю 125 машинку. Звичайно, батькам простіше звільнитися від дитини стандартною фразою, ніж пускатися в довгі роз'яснення, чому не варто купувати чергову іграшку і що таке сімейний бюджет. Однак якщо ви знаєте, що річ дитині дійсно необхідна, то спробуйте з ним домовитися, пояснивши, що сьогодні ви не готові її придбати, але обов'язково її купите пізніше. Звичайно, це може зайняти трохи більше часу, ніж стандартна відмовка, але це варто того.
Контр фраза: Люба, ми прийшли в магазин за продуктами, а вдома у тебе є лялечка, і ми зараз обов'язково прийдемо і пошиємо їй плаття (зробимо зачіску і т.д.).
Дорогий, це дійсно хороша річ, але ми її купимо наступного тижня, ти згоден?

10. У інших діти нормальні, а в мене ...
Варто зізнатися, що батьки часто дозволяють собі вішати ярлики на дітей, типу: «нечупара», «безглуздий», «недолугий» тощо, тим самим програмуючи їх свідомість на певний стереотип поведінки. При цьому очевидно забуваючи знамениту фразу з мультфільму: «Як ви судно назвете, так воно і попливе». Не дивно, що через роки можна почути відгомони цих фраз: «ну це не з моїм характером» або «всі люди як люди, а я ...». Пам'ятайте, що «дитина потребує вашої любові найбільше саме тоді, коли він менше всього її заслуговує».
Контр фраза: Я люблю тебе і хорошого, і поганого.
PS І як тут не згадати слова М.Ю. Лермонтова: «Виховувати ... найважча річ. Думаєш: ну, все тепер скінчилося! Та ба: тільки починається! »

Важке дитинство, дерев'яні іграшки

 Сьогодні  великою популярністю у батьків користуються дерев'яні іграшки. Виробники пропонують свої рішення, батьки ж по праву оцінили їх переваги. Але, як показує практика, багато батьків відносяться до дерев'яних іграшок з якоюсь часткою іронії. Пам'ятаєте цю приказку: «Важке дитинство, дерев'яні іграшки». Напевно, ці слова глибоко вкоренилися у свідомості багатьох людей, тому і батьки не можуть об'єктивно оцінити суть і перевагу дерев'яних іграшок. Мета цієї статті розповісти про дерев'яні іграшки. Про те, які вони бувають, чим можуть бути корисні для розвитку вашої дитини. Іграшки - основа розвитку для дітей Як відомо, дитячі іграшки-це один з головних помічників в розвитку дітей. У грі діти стають відкритими для позитивних змін і розвитку - як фізичного, так і психо-емоційного. Через іграшки діти пізнають світ, знайомляться з ним. Перші кольори, геометричні форми, звірі, об'єкти - все це пізнається краще всього через дитячі іграшки. З упевненістю можна сказати - якщо іграшка не допомагає розвиватися дитині, особливо в самому ранньому віці, то це просто іграшка. Батькам важливо усвідомити, що дитина повинна грати з користю. 

Як відомо, іграшки допомагають розвивати такі навички і якості як:
 • мова
 • письмо
 • логіка
 • уява
 • творчі навички
 • фізичний розвиток
 • пам'ять
 • музичні навички
 • та інше У більшості розвитку цих навичок і якостей можуть допомогти дерев'яні іграшки. Дерев'яні іграшки - еко-іграшки: Після того, що можуть дати іграшки з дерева для розвитку вашої дитини, другий важливий фактор - це екологічність. Наш час знаменується тим, що все зараз виробляється з пластмаси. Пластмаса буває різної якості. І цю якість не перевіриш. У такому випадку дерев'яна іграшка набуває особливого значення. Дерево є дерево. Воно 100% екологічно. Тому купуючи дерев'яну іграшку, ви купуєте насамперед впевненість, в тому, що у вашої дитини не буде труднощів зі здоров'ям, у зв'язку з неякісним матеріалом, з якого зроблена іграшка. Як правило іграшки з дерева складаються з дерева, паперу і фарби. Для того, щоб бути на 100% впевненим у тому, що з вашою дитиною буде все добре - потрібно запитати у продавця сертифікат якості. Якщо продукція пройшла сертифікацію - тоді можна бути впевненим у здоров'ї вашого чада. Які бувають дерев'яні розвиваючі іграшок: 

Рамки-вкладиші і пазли Суть рамок - підібрати той об'єкт, який відповідає відведеному місцю. Коли дитина грає в цю гру, то він вивчає форми і об'єкти, кольори. Дитині вже треба задіяти свої логічні здібності й розвивати їх. Рамки розраховані на вік від 1 до 3 років. Пазли призначенні більш зрілим дітям. У цьому випадку дитина розвиває логіку, уяву, здатність бачити причинно-наслідкові зв'язки. Є багато різних пазлів, які розраховані на різний вік. Пазли можна купувати дитині з 1,5 - 2 років.
 Суть цієї розвиваючої гри в тому, що дитина повинна взяти об'ємний предмет (наприклад геометричну форму) і помістити його в відповідне йому місце в основній частині іграшки. Предмети практично завжди бувають різного кольору. Відповідно в цьому випадку дитина не тільки вивчає обсяги та об'єкти, а й ще кольори. А взагалі ця гра спрямована на розвиток дрібної моторики рук, просторового сприйняття, розвитку логіки, пам'яті й уваги. Вік на який розрахована ця іграшка від 1 до 3 років. Кубики і пірамідки Це іграшки-класика. Кубики бувають різні - м'які, картонні й дерев'яні. 

Дерев'яні вважаються практичними. Кубики розвивають дрібну моторику рук, сенсорику, координацію рухів. Дитина вивчає геометричні фігури. Розраховані кубики на дітей самого раннього віку-від півроку до 5 років. У ранньому віці це тільки знайомство з будівництвом, в більш пізньому-можливість зведення навіть цілих міст. Пірамідки - це також гра з самого раннього віку. Вже з півроку дитина починає цікавитися цією іграшкою. І це добре, тому що вона добре впливає на розвиток дрібної моторики рук, координації рухів, логіки, мислення. Якщо пірамідка кольорова, то також відбувається знайомство з кольорами. Розрахована вона на вік з 9 місяців до 3 років. 

Шнурівки набули свою популярність завдяки дослідженням Марії Монтессорі. Ще на початку століття Марія помітила зв'язок між дрібною моторикою і розвитком мови та письма. І тоді вона розробила іграшку, суть якої в тому, що дитина повинна протягнути шнурочок в спеціальний отвір. Гра розрахована на вік від двох з половиною років, і, як було сказано, розвиває дрібну моторику рук, і, як наслідок, допомагає здобувати навички письма й мови. Моторика Суть гри в її назві. Ця гра безпосередньо розрахована на розвиток моторики рук і, напевно, вона найбільше впливає на її розвиток. Також є вплив на розвиток координації, уваги, логіки. Суть гри - дитина повинна переміщати кольорові предмети по вигнутих прутиках. У цей час активно працюють його ручки і таким чином і відбувається розвиток. Вік - від року до 2-х років.

Дерев'яні ігрові набори Також виробники дерев'яних іграшок пропонують вибір різних ігрових наборів. Що це? Набори фруктів і овочів, кулькові дороги, дерев'яні будиночки для ляльок, ігрові кухні, спальні, ванни. Це в основному для рольових ігор. Про розвиток під час рольових ігор багато сказано і написано. Важливо те, що під час цих ігор дитина максимально відкрита для розвитку, і батьки повинні допомагати розвиватися.

Як прищепити естетичний смак та естетичне мислення для дитини?

Всі батьки хочуть виростити у своїй дитині естета, хтось показує відомі картини, хтось включає класику, хтось водить в театр. І все ці підходи правильні. Головне пам’ятати про особливості дитячого сприйняття Вашої дитини. Якщо ваш малюк непосида, то яка б цікава вистава у театрі не була до кінці дитина не висидить, і  потрібно на це зважати. 

Тому все повинно бути  в міру ,  у дитини повинен бути час і місце, можливості для фантазування.

  Є реально підтверджений факт, що коли вчитель навіть у дитячому садочку вчив з дітьми кожного дня картину, (натюрморти, пейзажі) вони детально обговорили і аналізували, що на картині відбувається. Після місяця такого навчання був проведений свого роду іспит. І результати дійсно вразили, діти справді запам’ятали і художника і назву картини. Це було вражаюче. Батьки натомість були у захваті, бо не розуміли , якщо у дома немає жодної з картин де дитина могла знати автора і тим паче назву картини .

Тому варто з чогось починати. Зверніть увагу, що діти раннього віку та дошкільнята добре впізнають знайомі предмети і ситуації, однак ставляться до картинки інакше, ніж дорослі. Для дитини вона є повторенням дійсності, особливим її видом, а не відтворенням (зображенням) її. їй часто видається, що намальовані люди, предмети можуть мати ті самі ознаки, що й справжні. Коли 3-річному малюкові показують картинку, де зображено спиною до нього людину, на запитання, "де в неї обличчя", він обертає малюнок зворотною стороною, сподіваючись там його побачити.

Може, наприклад, захищати намальоване козеня від намальованого Вовка, дивуватися, чому намальовані на картині люди, які прямували до будинку, так і залишилися на своїх Місцях.

Поступово діти з'ясовують, які ознаки предметів можуть бути зображені, а які - ні, на власному досвіді переконуються, Що з намальованими предметами не можна діяти так, як зі справжніми. Хоча малята, граючись, "їдять" намальоване яблуко, зі страхом поглядають на зображену осу, однак вони чудово розуміють, що це лише їх уява. Тому на пропозиції дорослого погратися намальованим м'ячиком, відігнати намальованого собаку, 4-річна дитина відповість відмовою: "Це ж картинка, це - намальоване".

Осмислення сюжетних картинок, розуміння зображених на них ситуацій та подій залежать від правильності сприймання і характеру зображеного сюжету: наскільки він складний, знайомий, доступний дитині. Про прості картинки вони розповідають досить детально, розглядаючи складні - перелічуватимуть постаті і предмети. Від складності малюнка залежить і його трактування. 3-річна дитина ще не може осмислити композицію з багатьма фігурами і предметами. Старші дошкільники вже спроможні послідовно і детально розглянути композиційно складні малюнки, пояснити їх, якщо сюжет не виходить за межі їх життєвого досвіду. Тому перед демонструванням якоїсь картинки доцільно спочатку провести бесіду, у якій фігуруватимуть зображені на ній об'єкти. Адже ефективність сприймання зумовлюється досвідом дитини, її знанням зображених предметів.

Згідно з теорією психології художнє сприймання є результатом індивідуального розвитку особистості.

Під час слухання літературних творів дитина не бачить намальованих на сторінках книги подій, вона повинна їх уявити, спираючись на власний досвід. Від якості цього процесу залежить розуміння твору. Сприймання літературних і фольклорних творів на 2-му році життя має конкретний характер. Воно виникає за умови, що текст супроводжує дії, які виконує дитина або розігрує дорослий за допомогою іграшок.

2-4-річні діти, з переходом від ситуативного сприймання до узагальненого, поступово починають уявляти окремі образи, цілісні картини, епізоди, які складаються із взаємозв'язаних дій; розуміти не лише життєві, буденні ситуації, а й непередбачувані, оригінальні повороти сюжету, вчаться "прогнозувати" поведінку героїв, результати їх дій. їх цікавить результат дій персонажів, хвилює власна співучасть у тому, що відбувається.

Сприймання дошкільниками живопису залежить від рівня їхнього естетичного розвитку.

На першому рівні (3- 4 роки) дитина емоційно радіє зображенню знайомих предметів, які вона впізнавала на картинці. Ставлення до них має предметний або життєвий характер (вибрав листівку тому, що "вдома такої немає", "тому, що тут човен, можна покататися", "тому, що яблуко, воно смачне").

На другому рівні (до 5-ти років) дитина починає бачити й усвідомлювати елементарні естетичні якості, які роблять для неї картину привабливою, може отримувати елементарну естетичну насолоду, оцінюючи колір, їх поєднання, рідше - форму і композиційні прийоми.

На третьому (6-7 років) - діти сприймають більше, ніж закладено у зовнішніх ознаках зображуваних явищ, вловлюють внутрішню усвідомленість художнього образу.

Діти молодшого дошкільного віку можуть помітити на одному малюнку не більше 4-х предметів; середнього - 5-ти; старшого дошкільного віку - до 10-ти предметів. Більша їх кількість опиняється поза полем зору дитини, яка, зосереджуючись на деталях, пропускає головне. Тому, добираючи картинки для розгляду дітьми, слід враховувати, що багатопредметність гальмує процес сприймання зображеного.

Тривалість розглядання картинки залежить від віку дитини: 8-4-річна зосереджується на ній 6 хв., 5-7-річ-на - до 12x8. У цих часових межах доцільно демонструвати картинки дошкільнятам, оскільки триваліший показ знижуватиме гостроту сприймання і послаблюватиме розвивальний ефект.

Сприймання малюнка дошкільниками розвивається за такими етапами:

1) зміна ставлення дитини до малюнка як до відображення дійсності;

2) формування вміння правильно співвідносити зображення з реальною дійсністю, бачити зображене на ньому;

3) удосконалення розуміння змісту малюнка.

Художній малюнок зображує знайомі предмети і події, передає певний емоційний стан персонажа. Дослідження засвідчили, що дитині складно сприйняти і зрозуміти почуття іншої людини за їхніми зовнішніми проявами, тому вона недостатньо усвідомлює переживання намальованого на картинці персонажа. Легше вона сприймає емоційний зміст, відтворений мімікою, ніж позами і жестами персонажів. Найлегше діти вловлюють міміку радості; вираз смутку і журби зрозуміти їм важче. Лише кожен другий старший дошкільник переймається емоційним змістом картинки й усвідомлює її сюжет. З огляду на це педагог повинен навчити дітей зрозуміти виражальні засоби, які передають емоційні переживання персонажів за допомогою міміки, жестів, поз: якщо герой невдоволений, зовнішнім виразом цього є відсутність усмішки, гнівний погляд, насуплені брови тощо. Завдяки такому навчанню дитині стає зрозумілим зміст і емоційний характер картинки.

Певні труднощі постають перед дитиною, коли вона розглядає предмет, поданий на малюнку у перспективі. Віддалений об'єкт вона сприймає таким, що має малу величину. Тому будинок на задньому плані їм видається іграшковим, бо він значно менший, ніж фігура людини на передньому плані.

Молодші дошкільники помилково сприймають на малюнку й зображення дій, рухів. У житті малюк звик мати справу з цілісною дією, в якій всі переходи від одного етапу до іншого мають певний зміст, разом забезпечують результат. На малюнку, однак, зображується лише певний момент дії, її відтінок. Цього достатньо для цілісного уявлення дорослого про дію, однак молодші дошкільнята не усвідомлюють це, вважають його лише одним із етапів дії, тому не зовсім адекватно сприймають зображене. Так, циркача, який стрибає через трапецію, сприймають не як стрибуна, а як людину, яка "висить у повітрі". Тому вихователю слід дбати, щоб сюжетні картинки відповідали віковим особливостям дітей, а також учити їх усвідомлювати зміст зображеного на конкретних образах.

Помилки у сприйманні дошкільнятами малюнків зумовлені недостатньо розвиненими розумовими здібностями, знаннями просторових відношень та ознак предметів. Для подолання цього потрібні різноманітні вправи під час проведення дидактичних ігор, конструювання, малювання.

Під час сприймання картинок їх приваблює насамперед святковість, барвистість - те, що подобається у декоративно оформлених іграшках і предметах. Це загострює естетичну сприйнятливість дошкільнят, робить їх чутливими до кольору і колориту, дає простір творчій уяві. 5- 7-річні діти, вибираючи найкрасивішу художню листівку, вже керуються не випадковими, а стійкими естетичними враженнями.

Музичний розвиток дитини

Музичний розвиток здійснює незамінний вплив на загальний розвиток: формується емоційна сфера, удосконалюється мислення. З допомогою ігор з музичними інструментами можна розвинути не тільки звичайні музичні навички, а й такі особистісні якості, як терпіння, уважність і посидючість. Крім того, музичні іграшки для дітей використовуються в багатьох терапіях проти заїкання і зайвої нервозності дитини. Одна з важливих властивостей всіх іграшок – вони допомагають заманити дитину до гри тоді, коли це потрібно.

Одним з невід’ємних елементів формування особистості дитини дошкільного віку є музичне виховання. Воно повинно здійснюватися і в дитячому садку, і вдома. Сама музика, і виконування узгоджено з нею рухів розвивають музичний слух дитини, вчать її відчувати ритм і досконало управляти своїм тілом.

                                     

Користь музичних ігор для дітей 

• Музична гра здатна принести дитині чимале задоволення. 
• Дитина має можливість висловлювати свої емоції через музику, звук. 
• Дитина має можливість рухатися. 
• Оскільки подібного роду ігрова діяльність вимагає попереднього вивчення тексту пісні, дитина тренує мову і пам’ять. 
• Музичні ігри в більшості своїй мають на увазі наявність правил, які дисциплінують дошкільника. 
• В процесі гри розвивається образне мислення дитини, оскільки доводиться «вживатися» в ту чи іншу роль: бути павуком, зайчиком, гілками пальми, морською хвилею, інше. 
• Малюк вчиться слухати і чути музику, стає більш уважними і сконцентрованим. 
• Рухаючись в такт музиці дитина розвиває відчуття ладу і музично-ритмічне почуття, а також взаємозв’язок між ними. 
• Діти часто сприймають веселі музичні ігри як якусь винагороду, тому педагоги можуть використовувати їх в якості дисциплінуючо
• го фактору.

                                   

ЯК ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ ПРО СІМ’Ю?

Сім’я дарує кожній людині відчуття стабільності, захищеності, впевненості, що в свою чергу спонукає до розвитку власного індивідуального потенціалу, бажанню досягати висот.

Сім’я – це фортеця, порятунок від труднощів, захист від жорстокого світу. Міцна родина дарує тепло, затишок, спокій. Адже вдома нас оточують рідні люди, які нас люблять, розуміють, завжди намагаються допомогти.

Важливо з дітьми говорити про сім’ю, обговорювати відносини, вчити їх таким чином взаємодіяти зі світом. Такі ігри допоможуть сформувати сімейні цінності, обговорити найцінніше, що є у кожного.
1. Діагностична вправа “Малюнок сім’ї”. Мета: виявлення особливостей сімейних відносин. Матеріали: аркуші паперу формату А4, кольорові олівці.

Інструкція: “Намалюйте свою сім’ю, як ви її собі уявляєте”. Добре, якщо кожен член родини намалює своє бачення родини.
Після виконання завдання слід отримати максимум додаткової інформації за допомогою наступних питань:

Скажи, хто тут намальований?
Де вони знаходяться?
Їм весело чи нудно? Чому?
Що вони роблять?
Хто з них найбільш нещасний? Чому?
Хто з намальованих людей найщасливіший? Чому?

Дана вправа допоможе поглянути на сім’ю дитини в цілому, побачити причини можливих конфліктних ситуацій. Докладніше щодо інтерпретації елементів малюнку можна почитати тут.

2. Для найменших дітей формування сімейних цінностей можна починати із елементарних дидактичних ігор-пазлів «Хто для кого», де завданням стоїть віднайти маму і дитинча. Дана гра несе як пізнавальний елемент, так і розвиваючий і терапевтичний.

3. Рольова гра. Через тваринок молодші дошкільники краще сприймають світ, томусім’ї тварин – гарний інструмент у роботі про родину і є прекрасним засобом відреагування конфліктів, емоційно-напружених моментів дитиною шляхом програвання різноманітних сюжетів.

Тематика їх може бути абсолютно різною, добре якщо вони відображають ситуації з реального життя, адже так дитина вчиться ще і взаємодіяти, бути у відносинах з іншими.

Для старших дошкільників, дітей шкільного віку можна використовуватилялькові сім’ї, меблі, будиночки.

4. Створення альбому із сімейних фотографій. Дана гра можлива вже з 6-ти років. Знайдіть роздруковані сімейні фото чи намалюйте членів родини. Також знадобиться клейка стрічка і кілька великих аркушів паперу.

Потім разом з дитиною зробіть колаж, обговорюючи особливості сім’ї, чисельність, моменти, які зображені на фото. Ви можете обговорити з дітьми, яку особливу роль відіграє в родині кожен з її членів.

Після цього можете задати питання: “Чому ти важливий для своєї сім’ї?”.Обговоріть з дитиною, що він сам може зробити, щоб членам його сім’ї стало жити ще краще і приємніше?

Також можна задати ряд наступних запитань:
– Чому для тебе так важлива твоя сім’я?
– Як би ти жив, якби у тебе не було сім’ї?
– Де живуть діти, у яких сім’ї немає?

Таке заняття добре проводити в груповому форматі. Діти зможуть порівняти і побачити, що існують різні форми сімей.

5. “Генеологічне дерево”. Мета: розвиток взаєморозуміння, згуртованості між батьками и дітьми, встановлення зв’язку між поколіннями, розширення уявлення дітей про життя родичів.

Разом з дитиною на одному аркушу паперу намалюйте дерево сім’ї. В процесі малювання познайомте дітей з життям бабусь, дідусів, розкажіть про традиції, які притаманні вашій сім’ї.

6. Малювання сімейного гербу. З давніх-давен люди складають герби з різних символів, в яких вони знаходять підтримку і силу. У гербі мають відображення: ім’я, символ, особиста сила, сильна риса характеру, зовнішня сила (що або хто підтримує ззовні), «подвиг» (ситуації, в яких члени родини були «на висоті»), мрія. Намалюйте герб своєї родини. У малюванні герба необхідно прийняти участь всім членам сім’ї.

7. Люди, як кола. На аркуші паперу намалюйте членів родини у вигляді кіл. Впишіть імена і стрілочками вкажіть відносини між ними: прямий – хороші відносини, хвилястою лінією – емоційно-неврівноважені, пунктиром – слабкі, жирною лінією – авторитарні. При виділенні відносин можна додати свої розпізнавальні знаки з урахуванням індивідуальних особливостей вашої родини.

8. Сім’я – єдиний організм. Роздрукуйте контури тіла людини чи улюбленої для вашої дитини тварини. І розподіліть сімейні ролі в вашому домі за таким принципом: «Голова» сім’ї, «Душа» сім’ї, «Руки» сім’ї, «Ноги» сім’ї. Пам’ятайте, що один і той самий член родини може виконувати кілька ролей.

Бажаю вам та вашій родині гарного настрою та приємних традицій в родинному колі!